І сипле сонце промені холодні,
І чисте небо дивиться удаль.
Цвірінькне стиха пташечка самотня...
І знову стихне... В світі сподівань
Земля лежить і сплять пожухлі трави...
Палахкотять осіннії заграви,
Десь затихають звуки пісні літа
І тихо-тихо птахою над світом
Летить красуня-осінь златокрила...
За нею сон на шовковистих крилах.
Краплинами стікає з гілок листя,
Розлилось море по землі сяйливе...
І барабанять сльози падолисту...
На тротуар лягає світла злива.
Гуляє вітер з півночі проїздом
Осіннім старовинним тихим містом...
І кутаються в гриви леви люті,
У камені холодному закуті...
І лиш де-де у хризантемах-квітах
І айстрах заховалось тепле літо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2011
автор: Marika