Осінь навіює сум,
Слова впиваються в серце.
Море порваних струн,
Копійок повне відерце.
А ми -прості перехожі,
Скільки таких у житті?!
Зовсім чомусь не схожі,
Усі у своїй самоті.
Тільки той попрошайка,
Цей вуличний спостерігач.
Знає, що таке байка,
Людських життєвих невдач.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287186
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2011
автор: Lili