(Із циклу "Дзеркала снів")
Стуливши губи, німо ніч співає,
Без звуку грає на гілках дерев.
Лимоном місяць впав у чашку з чаєм.
А хмара гордовито, ніби лев,
Вляглася над дахами передмістя,
Де зграйкою сполохані думки
Злітають вгору: без "цвірінь" чи писку...
Дзеркала снів покажуть навпаки
Усе, що бачать, знають і відчують.
Серпанок таємниці через тінь
Проблискує, немов гіпнотизує...
А ніч - собі співає власний гімн.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287185
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2011
автор: Лідія Стрельченко