Сучасність лине в майбуття,
Прогрес не зупинити.
Любити квіти закликаю я,
Давайте з квітами дружити.
Природа – неоціненний скарб,
Ще не прочитана до краю книга.
Її краса врятує світ,
Від неї розтає весною крига.
…Десь первоцвіт розкрив свій пуп’янок-перлину,
Плекаймо квіти, мов малу дитину.
Віночок квітів – символ волі,
Наш оберіг, провісник долі.
У ньому наша сила,
Віра і надія,
Прекрасний оберіг
Й дівоча мрія…
Хай мальви квітнуть за вікном,
Жоржини і ромашки.
Планета – наш великий дім,
А ми – його комашки.
Вберемо землю у вінок
З любовю, як дитина.
Цінуймо квіти і життя,
Природи ми – частина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287016
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.10.2011
автор: MeriEm