Мої тривоги

Чому  люблю  холодні  роси?
Чому  люблю  рясні  дощі?
Чому  люблю  полів  покоси?
Вони  ж  -  тривога  у  душі..

Чом  задивляюсь  в  сині  далі,
Що  в  них  шукаю?  Я  не  зна.
Вони  прекрасні  неба  пави.
Та  не  краси  шукаю  я..

Чому  вслухаюсь  в  плескіт  річки?
Чом  тягнеться  моя  рука
Черпнути  срібної  водички?  -
Щоб  напоїть  мої  уста.

Чому  зриваю  дивні  квіти,  
Їх  уплітаючи  в  вінок?
Вони  ж  Землі  маленькі  діти.
Чом  не  жалію  тих  квіток?

Чому  від  сонця  я  ховаюсь?
Воно  ж  дає  мені  тепло.
Йому  я  щиро  усміхаюсь,
Та  тінь  шукаю  всеодно.

Чому  люблі  у  тиші  ночі,
Що  видно  в  них  падіння  зір?
Вони  напевно  жити  хочуть..
Та  гаснуть  для  людських  надій.

Чому  не  мила  зустріч  з  смерттю?
Вона  ж  дорога  у  життя.
Тому  що  знаю  я  відверто  -
Вона  не  має  вороття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287013
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2011
автор: Надін