Була наша, стала ваша "Наша Україна",
І біліє, і синіє з кожним днем невпинно.
Хтось горює, хтось радіє цим "чудовим" змінам,
А крвїна й далі тупця в болоті по коліна.
І мовчить герой-керманич, втамувавши подих.
Жаль, не чує він, стражденний, висловів народних!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=28696
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.06.2007
автор: SoLa