ти не можеш мовчати бо тебе немає ти трощиш кістляві хащі моєї душі ти повертаєшся загорнутий в тлуми чужої печалі ти тримаєш тишу закоцюблою правицею категорично різкий із непопраними невихолощеними невистиглими нетривкими істеричними випоєними муками ти оприявлюєшся тридцятитрирічним темне волосся товстими пасмами пальці тонкі і надламані судини клубками розмотуєш вимішуєш мене випікаєш вустами нестерпними таврована це триватиме вічностями всотування легенями глухоніме заковтування всіх твоїх несправдженостей гвалтування твоїх манускриптів з невідомих і несвідомих вулиць що стікають до тебе молитвами згуками прокльонами гарчанням накладанням хрестів як швів ти утривавлюєшся в моєму тілі і ненавидиш командантів хто ти не є ти є сущий твердокремінь амінь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286936
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2011
автор: Суща