Вірш-жарт (не в тому сенсі,що смішний,а що написаний від нічого робити). Писала ще минулого літа, під час тої аномальної жари, коли дуже хотілося дощу. Якщо хтось хоче почитати щось серйозне, може далі не читати.
Літо. Спека. Небо ясне.
Хмар. Нема. І сонце пече.
Трави. Жухнуть. Коник співа.
Птаха. В небі. І та не літа.
Зливи. Просить. Спрагла земля.
Вітру. Веселого. Кличе вона.
Лине. Вітер. З далеких країв.
Пісню. Співа. Без мелодії й слів.
Вітер. Пастух. За собою веде.
Тисячу хмар. Що нам дощ принесе?..
Грім. Гримить. Блискавицю. Сія.
Воду. П’є. Спрагла земля.
Вмилось. Сонце. Дерева. Поля.
Голубе небо. Блакитна вода.
Сад. Блистить. Діамантом роса.
Пташка. Вітрові. Славу співа.
Він же. Знай собі. Далі летить.
Без слів-мелодії. Пісню свистить.
В нього. Вітру. Робота така.
Дощ. Принести. Туди, де нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2011
автор: Marika