Весняна свіжість, зникла у коханні.
Зів'яли пелюстки фіалки у траві.
Хотіла зберегти в долонях, ті - останні,
Та й ті зів'яли, поки літала у сні.
Та я ж ніби кохала, щиро до нестями,
Та зник... той синій вогник у мені.
Що діється тепер між нами?
Фіалками не пахнуть вже вуста твої.
Так сталось... зацвіли фіалки...
Не навесні, чомусь, а восени.
Любила аромат той, я ще змалку,
І лиш тепер, вподобав його ти.
Торкнувся ніжно поцілунком мою руку,
Я потонула у фіалкових очах.
Так мелодійно чувся серця стукіт,
Даремні почуття мої були, ти - вільних птах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286845
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2011
автор: Вільна птаха