Виноградні грона – кетяги жадані
Ваблять людське серце втіхою вина,
Ним Господь всесильний у своїм діянні
Звеселяє душі радістю без дна.
Кров Його завіту у пречистій чаші
Нам дана на втіху , бо спасенні ми,
Нею бо омиті прогріхи всі наші,
Знищені морози вічної зими.
У Єрусалимі , що із неба зійде
Лист не в’яне древа, вічна там весна,
Все довкола любе, лагідне і рідне
І нова утіха вічного вина.
Йду до Тебе, Спасе, по духовну радість,
По новини добрі із небес святих
І ніщо не може стати на заваді,
Щоб снагу черпав я день у день від них.
16.10.11.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286554
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2011
автор: Рідний