Мені вже набридло, мені допекло,
Що «мати» на вулиці часто лунають.
Раніше був стид і цього не було,
Тепер навіть пісню із «матом» співають.
А як же культура, де ділась вона…
Де мова, в якій не було місця «мату».
З екранів ми чуємо «пік» це слова,
Неначе це «пік» хтось вставляє по блату.
Народні артисти, актори кіно,
У їхній розмові ми «пік» не раз чуєм.
І «мат» за столом, як хороше вино,
Неначе його за столом нам бракує…
Вернімо культуру, хай линуть пісні,
А сміття із мови нам варто забрати.
Вживаймо слова дорогі, чарівні,
Щоб жити без «мата», радіти й кохати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286531
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2011
автор: Віталій Назарук