Мені не потрібно гламурних коханок,
Бо серце лунає в казкових тонах.
Окутаю радість у барви сопрано,
А смути фантом перешлю в альманах.
Мені не потрібні аморфні стилети,
Аби проганяти подалі думки.
Де небо жбурляє зірки-амулети,
Свідомість моя загубилась-таки.
Мені не потрібно спіральних алюзій,
Де розум шукає пухнастий аванс.
Хай сонце озвучує тенор Карузо,-
І ритміка пульсу зіграє романс.
А те, що потрібно,- усе і нічого:
Бузковий світанок і трішки трави,
Гармонію серця і вітру п'янкого,
І два вічних слова: "радій" і "живи".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286525
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2011
автор: Warik666