А мені твоїх зізнань не треба!
Бо мені усе розкажуть очі,
Про любов безкрайню , наче небо,
Про бажання та про ніжність ночі!
Нашепочуть мені твої губи,
Ніби вітром доторкнувшись тіла,
Як нам добре разом бути, любий,
Як душі зі мною потепліло!
Ще переконають твої руки,
Мене теплим сонцем огорнувши,
Що тепер скінчилися розлуки,
Що навіки поряд наші душі!
І тому не треба говорити,
Бо без слів серця чудово чують
Нашого кохання дивні миті
Та як наше щастя нас цілує!
Наталія Козак
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2011
автор: Ниагара