Давно минула спека бабиного літа,
Давно прийшли холодні дні, холодні ночі...
Чому вже третій день не можу я зігрітись?
Загублені хвилини – твої далекі очі...
Мороз по шкірі, давній спогад, дивна втома...
Осіннім листом пролітають тихі мрії...
Невже, невже я скоро буду вдома,
Невже розплющаться морозом вкриті вії?
Щодня подій багато – нема часу на сльози...
Я бачу небо кольорове у калюжах,
І сумніваюсь, що цьогоріч будуть грози...
Але чому ця осінь аж така байдужа?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286438
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2011
автор: Люба Василик