Насолоджуюсь запахом осені,
Що насичений прохолодою.
Заховалися сонця промені
Під небесною сірою одою.
Від дощів пожовтіло листячко
І разом з малими краплинками
Полетіло на землю, мов пір'ячко,
Збившись в купку сирими грудинками.
Я ховаюсь під теплим одягом,
Та настільки пронизана сирістю,
Починаю сваритися з холодом,
Починаю на нього я злитися.
Наливаю гарячого чаю,
Ну і їсти чомусь дуже хочеться.
Обігрівач теж включаю..,
Чую , й осінь додому проситься.
Б'ється в шибку гроза розлючена,
Ніби хоче зі мною погрітися.
І настільки вона засмучена,
Що не маю куди я подітися.
Відкриваю у кухні я шибку,
Із дерев вириваючи вітки,
Увірвалась осінь так швидко,
Намочивши мене до нитки.
Вмить затихла гроза бурхлива.
І від цьго я дуже зраділа.
І вітер, і холод, і злива -
Я ж бо осінь в обіймах зігріла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286386
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2011
автор: Надін