Море штормить. Не гучно. Безвітряно. Тихо.
Одинокими хвилями б'ється об стелю неба.
Боляче більше не буде!
Сонце - на захід, як вирок...
І знову до самого ранку - нерозгадана зоряна схема.
Якщо розгадаю до осені - літо,
А коли ні - то зима.
Дощу не було. Лиш блискавки в небі квітнуть.
І зрозумівши свою недоречність,
Над морем подітись нікуди!
...то світити б якось, в півсили...
Бо між вологим небом
І морем, котре все ковтає сльози,
Безкраї потоки світла
Почувалися нічиїми...
Немов, у непроданому акваріумі!..
23.08.11 23.44
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286370
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.10.2011
автор: Аліна Шевчук