Зникає день. Ховається блакить
У темноту вечірнього прибою.
О, як хотілось зупинить ту мить,
Якою світ наповнився до краю!
Тремтить повітря – вечір заспівав
Під поля дзвін рясними голосами,
І легкий вітер, освіживши став,
Хитнув водою, ніби небесами.
Хмеліють трави, тополиний пух
Десь заховався в розкошах зелених,
І ледь помітний невагомий рух
Відчують поруч кучеряві клени.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286270
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.10.2011
автор: В. Гроз