Раз сидів Грицько на сливі,
Обривав смачні плоди.
І не знать з якого дива
Полились такі думки,
Що тримає він не кошик,
А новесенький мандат,
І у нього купа грошей,
Він наразі-депутат.
Є "хатинка" на Майямі,
Власна яхта,вертоліт,
І дружина-справжня дама,
Що об’їздила ввесь світ.
Посміхнувсь Грицько, щасливий
Сонцю руки простягнув,
І немов раптова злива
Сам на землю шугонув.
Встав,потер лице розбите,
Схлипнув двічі,мов дитя,
І сказав: «Нам так не жити!
Помєчтать і то нєльзя.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286264
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2011
автор: Galina Udovychenko