Як гарно пахне новий віник ...
Він пахне літом і теплом,
Він пам’ятає теплі днини
Своїм уже сухим стеблом.
Стерні там запах, - полину
Сухого запах бур’яну
Зерна мітличини, мов льону,
Вінчають віника корону.
Була мітличина, - вона
Родила гронами зерна,
А зжали , - появився - він
Пов’язаний з усіх сторін.
Вона тягнулася до світла
Була все ввічлива й привітна
Хилила голову вітрам
І вдячна тим рясним дощам,
Що її спрагу гамували
І зерна стиглі наливали
На нові стебла з року в рік
Щоби був довгий роду вік.
Буде у домі чистота,
А з чистотою доброта …
Все має свою долю й шлях
І віник, - і у небі птах !
13.10.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286096
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.10.2011
автор: Олекса Терен