Я Вас кохав, колись... Але не зараз,
Ваш егоїзм природний вбив усе!
Якщо надія в серці ще зосталась,
Прошу винити в тому не мене!
Я Вас кохав, це правда! Та минулось!
У почуттів відпустка щодо нас.
Життя зі звичками десь відгукнулось
Перетворив зізнання всі на фарс.
Я Вас кохав! А Ви були далеко
Не в іншим місті, а в собі були.
Увесь той час було мені не легко
Та я чекав, щоб "разом назавжди"!
Я Вас кохав! А в Вас було кохання?
Чи тільки вигляд, що усе гаразд?
Хоча... Навіщо зараз ці зізнання?
Це вже не вплине на змістовність фраз.
Я Вас кохав, колись... Але не зараз,
Спасибі Вам за досвід в почуттях!
Подяка й гідність - все що нам зосталось
Та трішки сили в серці та ногах!
13:21
13.10.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286071
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2011
автор: Карл Доммерштерн