Стоїть в скорботі гордій сива мати
і за синів молитву Богу шле.
Шикуються у чистім полі раті
і "Ще не вмерла..." їх у бій веде.
На подвиг, діти, Вас благословляю,
хоча повік собі те не прощу.
Тільки одного в Господа благаю -
пошли їм слави, як в грозу дощу!
Пошли їм сили, мужності, звитяги.
Історіє, відкрий побідний лік!
Вітри! Розвійте синьо-жовті стяги!
Заграй їм, сонце, на увістрях пік!
Вже скільки їх у вічність проводжала
впродовж віків оплакувала їх,
грудьми малих героїв годувала
та готувала до боїв нових!
Стоїть в скорботі гордій сива мати
і за синів молитву Богу шле.
Шикуються у чистім полі раті,
їх "Ще не вмерла..." знову в бій веде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286021
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.10.2011
автор: Борода