ми будемо
спати
під дощ…
під шепіт
і передзвін
святої водиці…
під дощ
так со́лодко
спиться…
хай
нам обом
присниться
срібнокрила
зигзиця…
під дощ
за́тишно
спиться
удвох –
з нами
Любов
і Бог…
як добре,
що Всесвіт
крилатий,
мов птах,
і в безмежних
його
світа́х
вільних
солодкий наш
сон
спільний
під дощ
говіркиИй –
скроня до скроні,
рука до руки,
у го́ловах
на зги́ні
залізного би́льця,
бринить,
як осінній дощ
у кришталеві
шибки́,
срібноголоса
зигзиця –
наш за́тишний
сон
удвох
повік
не скінчи́ться…
по́серед
супере́чок
і прощ
так
со́лодко
спиться
удвох -
під дощ…
13.10.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2011
автор: Валя Савелюк