Ти мені болиш десь там усередині,
Я піти не схочу -надто пізно вже.
Тріснув міст міцний десь на половині,
Більше так НЕ МОЖУ...!Але це не все.
Може, криза року? Може, просто осінь?
Може, просто холод душу убива?
Може, вже набридли? Може, нецікаво?
Може, то порвалась золота струна?
Ми занадто сильно віримо у чудо.
Що все буде добре, що настане день.
Та чому ж втручатись можуть інші люди
В те, що є між нами? Що між нами Є??
Я завжди старалась оминати слово,
Що звучить "ненависть", бо то, кажуть, гріх.
Та напевно скоро. Знаєш, дуже скоро
Воно "комУсь" впаде в очі, наче сніг.
Певно, відчуваю, що тебе втрачаю,
Раз аж так нервую і немає слів,
Щоб тобі сказати, як тебе кохаю,
І який великий є на серці біль!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285984
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2011
автор: Never Say Never