Вирок

Мабуть,  у  кожного  із  нас
В  житті  такий  настане  час,
Коли  злетяться,мов  граки,
Минулі  давнії  роки;
Усе,  що  зроблено  за  вік,-
Все,  що  було  -  із  року  в  рік:
Події,дати,імена,
З  ким,скільки  випито  вина,
Гріхи,невдачі,помилки...
Було-було...  Роки-роки...
І  тут  питання  постає:
Яким  було  життя  моє?
Чи  так  прожив  я,як  хотів?
Що  після  себе  залишив?-
Руїни,згарища  і  кров,
Чи  вдячну  пам"ять  і  любов,
Зробивши  добрих  справ  укіс?..
А,може,так  собі:  проліз,
Звиваючись,неначе  гад,
Й  поглянуть  боячись  назад,
Хоч  і  дивитись  там  -  дарма,-
Слідів-бо  після  змій  -  нема!..
І  кожен  сам  собі  тоді,
Згадавши  роки  молоді,
Пройшовши  подумки  життя,
Дасть  відповідь  -  по  всіх  статтях!
Ще  й  вирок  сам  собі  складе:
Куди  душа  його  піде?-
До  райських  сонячних  садів.
Чи  в  підземелля  -
                       до  чортів...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285779
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2011
автор: Василь Царинюк