Поет? Романтик? Геній часу?
Це правда… це усе не я
Та не залишу я цю справу
Вже дорога мені вона
Я вірю щиро та надіюсь
Що не залишу до кінця
Нехай це фарс, нехай безглуздо
Та це моє… моє життя
Якщо я вдуматись в щось хочу
Беру я зразу олівця
Нехай талан мій тут вичерпний
Нехай тут кращі є чим я
Але слова ці прилатають
Самі летять із олівця
Нехай ця дума ще покаже
Нехай пала вона весь час
Нехай посміє хтось сказати
Що тут усе оце брехня
Натомість ввічливо спитаю
Повідаєш своє буття?
Чи часто ти говориш правду?
Будеш боротись до кінця?
Нехай гноблять, хай критикують
Це стимул краще тут писать
Це діло я вже не полишу
Летять рядки з-під олівця
Тут океан тут зорі світять
Й летить ця дума від творця
Безкрайню силу цього слова
Нехай відчує тут сповна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285647
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2011
автор: PhilosopH