...твій старенький зморшкуватий Бог сидить при свічках
і читає все що ти зміг написати у Його відсутність
рахує скільки жінок позбавились від зачатого тобою
у їхніх душах бруду
і курить дорогу сигару...
це така божевільня кидатись з крайнощів
у крайнощі
хай краще теплом неприкаяним в серце
ножами гострими...
бо все між нами відносне й короткочасне
час також немає відношення до вічності
ти ж розумієш що він
такий же смертний як ти і твій
старенький Господь
у якого доречі штучний клапан
і довге сиве волосся...таке довге
немов стежки якими ходили твої стопи
змучені стопи пілігрима...
яка тепер тобі різниця що немає нічого
холоднішого за мертву траву за твоїм
вікном в період цілковитої пустелі
пустелі спокою...
коли підлогу як і небо вкриває пісок...
...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285514
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2011
автор: Poetka