Віра і меч

Не  перша  ця  порція  струму,
Засліплено  шум.  Апогей.
Жорстокі,  нав'язливі  думи.
Громади  живих  надлюдей.

Криваву  зголошено  повість,
І  душу  пришито  до  ніг.
Героям  приписана  совість:
Посмертно  очистити  всіх!

Калік,  ненароджених,  голих
І  тих,  кому  злоба  чужа.
Усіх,  хто  не  буде  ніколи
Молитись  на  лезо  ножа!

Горітимуть  правда  і  воля,
Залишаться  лиш  королі.
Прокотиться  свастика  долі,
Схоронить  цей  світ  у  імлі.

Не  довго  кишітиме  темінь,
Утопиться  в  крові  німих.
І  слабкість  завиє  у  венах  -
Надія  останніх  живих.

У  серці  гартуючи  віру,
Повстануть  на  благо  живі,
Здиратимуть  з  нелюдів  шкіру,
Пролиють  багряні  дощі.

Останньою  краплею  струму
Проллється  величність  ролей.
Навіки  сховаються  думи,
Криваві  хрести  Іудей.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285329
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2011
автор: Warik666