розіпнута живцем в сузір’ї псів
на тишу… тиша так по-вовчи виє
до болю ніжно …
ненаписані віршІ
стікають млістю тілом
соком вишень…
дозрілих до любові…
чи хтось прихИстить горобців
за нас в покинутому домі
де золоті перетини дороги
там де ще теплі неба подушки
у квадратурі одинокостей
покинуті жильці
під сонцесоняхом Ван Гога
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285162
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.10.2011
автор: Лана Сянська