Дослухаˊюся…

Я  чую  тебе,  я  не  сплю  ще.
Ти  про  що?  Незабаром  ранок.
Відпочинь…  і  очка  заплющуй.
Моє  завтра  тебе  не  застане.
Моє  завтра…  його  вже  не  буде.
Інша  жінка  ітиме  гордо,
Іншу  жінку  затягнуть  будні.
То  не  я!  Не  осуджуй…  Добре?
Трепет  вій…  і  краплина  з  ока
Відчувають  тебе  безсловесно  –
Криком  нервових  волокон,
Зойком  самотніх  весен.
Дослухаˊюся…  Й  ненароком
Не  вчеплю  навіть  тінь  прозору.
Щоб  через  тисячу  років
Ще  чекати  очей  твоїх  порух.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285049
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2011
автор: Ярочка