Польоти наяву, як уві сні

Ми  неначе  над  прірвою  в  житі
Крок  зроби  –  будем  разом  летіти
Ньютоновим  законам  в  непокорі
Полетимо  ми  не  униз,  а  в  гору

     Ти  ж  не  віриш  і  кажеш:  дивись,
     Як  і  всі  ми  злетимо  униз

Ось  дивись,  на  небі  хмарка  біла
Теж  летить,  хоч  де  у  неї  крила
Віддаю  твої  страхи  в  ремонт
Нас  чекає  новий  горизонт

   Та  ти  кажеш:  це  так  небезпечно
   Полишати  знайомі  нам  речі

Подивися,  всі  ті,  що  літають
Нас  в  нових  небокраях  чекають
І  цей  схил  і  гора  –  не  остання
Цілий  світ  подарує  кохання

   І  ти  мовиш  ледь  чутно,  несміло:
   Ну,  тоді  уперед,  полетіли

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2011
автор: Олександр МкКола-вич