Згірклий ром осені
П’янить жовтогарячий листопад.
І спогади життя вже скошені,
Пора творить нове на новий лад.
Дощі, вітри – так сумно. Ну то й що ж?
Адже весна, підступниця ще та,
Чадивши димом шалості пекучим,
Хіба не ошукала нас, злочинниця, Юда́
Якщо вже довіряти, то лиш осені.
Вона не та, що сліпить і дурманить.
Її краса, що смутком припорошена,
Щиріша, зима ж так поряд лихоманить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284995
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2011
автор: Sundreen