Ніч народжує ранок –
Знову сьогодні.
Навіщо мені світанок –
Роси холодні.
Зупинись, сонце, у русі,
Не проминай, мить!
Клубочком тихенько згорнуся,
Поки він спить.
У вікнах навпроти світло:
То там, то там – позивні.
Небо невпинно розквітло
Волошками на стерні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284960
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2011
автор: Валя Савелюк