І кожен погляд як удар.
То сон,то вимір підсвідомий.
Із поміж всіх один знайомий.
Він кличе небо.кличе зливу.
Шаленим сміхом.Болем диким.
Він найдивніший...найдикіший.
Він не манекен,він зовсім інший.
А я...я просто є щаслива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284726
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.10.2011
автор: Марина Василюк