Похмілля

ранковий  політ  голубів  над  стріхою.
рани  свої  зализую  алкоголем,
примружую  очі  й  на  шибку  холодну  дихаю  -
вуглець  виходить  з  трахеї  разом  із  болем.

погодься,  це  дивно  -  чекати  катарсису
від  пляшки  дешевого  пива  або  вина,  
шукати,  де  в  хмелі  Господнього  замислу
ховається  справжня  істина  чи  глибина.

хай  інші  собі  женуться  за  вічною  втіхою  -
я  п`яна  вже  просто  від  споглядання  життя...
ранковий  політ  голубів  над  осінньою  стріхою  -
хай  їхніх  крил  не  торкнеться  моя  біда.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284477
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2011
автор: Місафір