Такий дивний цей світ танцю. Все частіше я задумуюся чому більшість людей так люблять цей вид спорту. Просто коли ти танцюєш сконцентровуєшся лише на правильності кроків. Бо варто лише ступити у бік і зробити неправильний рух, як опинишся поза грою танцю.
Так і ми з тобою познайомились під час танцю. Танцю під назвою танго. Твоє появлення у нашій компанії викликало захоплення. Чому? Від того, що ти виявився партнером, як кажуть те, що треба. Бородьба за право танцю тривала недовго. Просто навіть не думаючи ти вибрав її, ту дівчину, яка так не подобалась тобі. Я ж навіть і не намагалась завоювати твою прихильність. Просто–це ж танго. Йшов час, а разом з ним в голові все частіше усвідомлювалась необхідність поговорити з тобою.
Ввечері ми зібрались на тренування. Знала, що побачу тебе і від сміливості втрачала контроль. Ти сидів, як звично на своєму місці і поглядом дивився в даль. Я тихенько увійшла до зали і почала танцювати. Ти підхопив мене і ми закружляли у вирії не помічаючи нікого, просто танцювали. Такий приємний вечір, який був для нас останнім.
Вечір проведений з тобою мав назву танго на двох. Так і ми з тобою, як у танго спочатку робили ніби все правильно, а потім був хибний крок. А зараз я сиджу одна і думаю, як ти там без мене, а я так хотіла побачити тебе ще раз...І нове танго ти танцюєш один і ми не разом. Просто танго буває на двох.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284459
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.10.2011
автор: Bega