Високий дух,що не так далек.
В світилище пізнання і добра.
Заходиш,Друже наче в храм
історію усіх початків.
Поринаеш в час,у запах непрочитаних книжок.
І в неосяжному книжковому лабіринті.
Знайдеш,до знань стежину.
Тихо..тут мертвії живуть серед живущих,
У тихій величній святині.
Скарби бібліотек з мудрими томами.
Живуть у часі разом з нами.
А скрегіт старовиних драм
На стелажах царює там.
У королівстві, світлих книг.
Ти поринь в таємну тишу…. Усіх бібліотек.
Там Думи,що живуть віками.
Розмовляють радо з нами.
Та серцю наче в грудях тісно.
Бо бринить лиш на вустах Тичини пісня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284392
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.10.2011
автор: Марина Василюк