Я відчуваю потребу писати про кохання. Я відчуваю
потребу думати, думати, думати, писати й писати про
кохання - бо інакше моя душа не витримає.
Пауло Коєльо ( "Одинадцять хвилин" )
Мені набридло лірику писати.
Коханням сита і своїм, й чужим.
Чекаю музу з іншої палати.
Та залишаюсь все ж назавжди з ним.
Безсонні ночі, коли ніж у серці.
Чергова рана. Вирвіть та й усе!
Іду босоніж по знайомій стежці.
Папір і ручка. Ось що головне.
Затерта до дірок і вічна тема.
Та де обличчя в крапельках дощу?
Заради щастя ще одну дилему
Комусь негідному усе-таки прощу.
На білу гладь пергаменту старого
Спокійно ляже за рядком рядок.
Запамятай! Невпинною ходою
До мрій своїх просунусь ще на крок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284362
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.10.2011
автор: Інга Хухра