Дорогами й стежками
Золота осінь бродить,
Містами й вулицями
Чогось шукає, ходить.
Кружля листя з журбою,
В повітрі вальс танцює,
Як й я колись з тобою,
хоть вже й вона цілує.
Осінь стала між нами
Сірим туманом густим,
Вона пестить вітрами
І вабить щастям стрімким.
Стрімке щастя коротке!
Ти, мабуть, забув про це...
Тобі ж лиш, щоб солодке,
А там нехай чекає все!..
Я ж страждала й чекала,
Твоє тепло берегла,
Коли осінь втішала,
Тебе я їй віддала.
Віддала й нежаліла,
Тоді вільною стала,
Сама собі веліла,
Сама себе втішала.
Кружля листя з журбою,
В повітрі вальс танцює,
Я давно не з тобою,
Та й вона не цілує...
Стрімке щастя коротке,
Цілунки-не любов!
Те, що було солодке-
Пройшло, та й ти охолов.
Дорогами й стежками
Манлива осінь ширяє,
Містами й вулицями
Зрадливого шукає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284349
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2011
автор: Інститутка