Безжальні клавіші фортепіано
Так ніжно і дбайливо мрію хоронили,
Холодними страшними молитвами
Вони клали її до темної могили…
І заливались небеса сльозами,
Їм було справді шкода мрії.
І шелестіло листя під дощами
У такт з мелодією безнадії.
А укривали мрію пелюстками
М’якою ніжністю трояндок білих,
І грози рясними дощами,
Будили її так невміло.
А колихали мрію теплими вітрами,
Вітрами таємничої стихії.
Криштальні струни відіграли
Останній і холодний реквієм по мрії…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284339
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2011
автор: Настя Мозгова