Лоскоче місяць осінню тишу
Вже вкотре я залишаю місто.
Вже скільки весен пройшло між нами.
Вже скільки часу наш з`їв годинник.
Пусті трамваї розріжуть ранок
Почнеться тихо нова година.
І хтось напевне зрадіє сонцю
В останній жовтень напередодні.
Я мало знаю про твоє серце
Хто його гріє, хто в ньому нині.
І мало бути лиш перехожим
І мало бути затертим смутком.
Мене сьогодні знов перетравить
Метро безжальне з купою люду.
До того ж знову недобра кава
Нічого доброго не чекаю.
Та сонце скотиться нам на плечі
Знов обігріє зачерствлі душі.
Колись я знову повірю в казку
Але сьогодні я їй не вірю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284240
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2011
автор: Рубиновый Вторник