Пробач мене мамо!!!

Пробач  мене  мамо,  що  буваю  різкий,
Що  уже  у  свої  двадцять  років
Біль  відчуваю  мов  би  старий,
Пробач  мене  мамо  за  вкрадений  спокій.

За  недоспані  ночі,  тривогу  у  серці,
Що  залишилась  з  дитинства  мого.
Пробач  що  й  тепер  додаю  в  життя  перцю,
Пробач  що  я  впертий  і  йду  до  свого…

Пробач  мене  мамо  за  те,  що  не  в  силі
Я  кращим  зробити  наше  життя…
Я  знаю,  колись  ще  ми  будем  щасливі,
Всі  будемо  разом  святкового  дня!!!

І  тато  приїде  тричі  на  рік…
А  не  так  як  завжди  по  два  рази,
Наллємо  в  кувшини  березовий  сік,
Накриємо  стіл  і  сядемо  разом…

Й  на  Паску  у  церкву  підемо  сімєю,
Запалимо  свічку  згадаємо  всіх…
Мої  дорогенькі  всіє  душею!!!
Люблю  й  поважаю,  рідних  своїх…

Пробач  мене  мамо,  пробач  мене  мамо!!!
Пробачте  мене  дорогенькі  батьки!
Пробачте,  що  я  залишив  в  серці  рани…
Пробачте  за  все…  що  я  не  зробив!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284223
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2011
автор: Юра...