Моя душа ледь теплою була,
Коли пекучу зраду провістила
І обрубала жалем вільні крила,
І сіла край самотнього стола.
Здалося їй , - о як поталанило, -
Кохання квітка красно розцвіла,
І ти по мед до неї, мов бджола
Літати мала , та не так судилось.
О чом звернула ти у чагарі,
Де торг любов’ю чинять гендлярі
І продала нектар моєї ружі?
Усього - на - всього за два гроша
Тобою занехаяна душа,
Яка усе ще за тобою тужить.
03.10.11.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284128
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 03.10.2011
автор: Рідний