Метелик

Життя  коротке,  а  вона  сказала:  "Ні!"
Закрила  двері  і  не  повернулась...
Останні  фото  догоріли  вже  в  вогні,
Але  минуле  досі  не  забулось...

Всі  жити  хочуть,  тягнуться  до  волі,
Крильця  метеликів  обпалює  свіча,
Лише  ніхто  уже  не  змінить  долі
І  винятком  не  стане  вже  вона...
                                       ***
З  обпаленими  крилами  на  зліт,
Найперший  і  ,  надіюсь,  не  останній,
З  низької  висоти  прожитих  тисяч  літ
Вона  спішить  устигнути  до  рання...

Поглянула  на  світлі  неба  зірки,
Покірна  свому  щастю  стала  вже  вона...
Узявши  в  руки  свого  життя  збірки
Таки  впурхнула  у  нове  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284061
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2011
автор: Нея Легна