Як умру – всіх чекає ця проза –
На могилі, кому б не прийшлося,
Посадіть мені кущ верболозу,
Кучерявий, як в нього волосся.
Вся Земля мені стане труною.
А душа перекинеться в дзвін.
Верболіз, як потягне весною,
ПосивІє і стане, як він.
І не треба мені нічого:
Ні жалю, ні зітхань, ані сліз.
Хай за мене помолиться Богу
Кучерявий, як він, верболіз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284038
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2011
автор: Валя Савелюк