Морське повітря знов наповнить груди,
Небесна синь відіб'ється в воді.
О, небо вічне, ти було і будеш
Безмежним прихистком ранимої душі.
О, небо вічне, поглинай тривоги
Як море, утопи в собі біду.
Хоча зникають всі повітряні дороги
Можливо, в сновидіннях я по них піду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284020
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.10.2011
автор: Катя Сус