У модних течіях беззаперечним є
Вплив божевільності і недоречності.
Ідею подано - тираж розпродано,
Навар поділено, в кишені сховано.
Прояв абстрактності у фамільярності -
І в андерґраунді свої є "странності."
Нетрадиційність є нормою дійсності.
А нормальні де? Куди поділися?
Слова і погляди завуальовані,
А справжні почуття глибоко сховані.
"Блакитні" постаті - символи мужності:
Погляди пристрасні - аж верне нутрощі.
Кругом еротика - ерзац наркотика,
А щирість в почуттях - це вже екзотика.
Слова політика - стиль паралітика:
Реальність й сказане - без точки зіткнення.
Бальзамом змащені недоторканності
Статечні дядечки без строку давності.
Мовчання - золото, та пухне з голоду
Моральність. А любов в підвалах сховано.
І все стискається, перевертається:
Хтось прагне істини - не дочекається.
А у абсурдності принади є свої:
Що було дурістю - тепер продвинутість;
Що було маренням - вже "своє бачення";
І знову молимся на телебачення.
Пливемо в течії спільного зречення,
І заперечення є недоречними.
Бо ролі граємо лиш другорядні ми -
В цьому сценарії не станем вільними.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283985
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.10.2011
автор: Андрій Мигорович