Є у мене сусід Гришка,
Гарний,як Карузо.
І до нього вночі нишком
Ходить якась Муза.
Що вона з ним виробляє,
Хотів би я знати,
Бо Грицько тоді буває
Геть неадекватним.
Вийде вранці,бува,з хати,
Стане коло тину,
Та як почне бормотати,
Ніби та дитина.
Чи вночі посеред двору
Бродить,як примара,
Та очима лічить зорі,
Мов пастух отару.
І так мені його шкода,
Що оту б заразу
Власноруч би при нагоді
Задушив би зразу.
Щоб не діяла гіпнозом
На бідного Гриця.
В нього ж світлий ясний розум
І вірші,мов криця.
Але ми із кумом Гнатом
Склали вже програму,
Як відвадити від хати
Ту нахальну даму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283963
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2011
автор: Galina Udovychenko