Вечоріє…прокрадається крізь холод туга,
І дивиться осінь таємна шпигунка в вікно,
Я вірний і відданий мов би прислуга,
Що бігає в світі, а всім все одно…
Сьогодні не видимий, й знову вразливий…
І крокі мої важкі при-важкі,
Я буду десь поруч…і буду щасливий,
Хоча мої фрази ще будуть гіркі…
Так темно і боязко… світло погасло…
І вітер затих не гойдає гілля,
Чому ж ти так знову самотність не вчасно
Мене за рідню, у свій дім прийняла…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283849
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2011
автор: Юра...