У вересневiй медитацiї злив,
спокусливiсть твого "люблю",
робить моє обвiтрене серце,
оптимiстичним i добрим,
а душу
що втомилась вiд власних самозречень,
схожою на таємничий поцiлунок Бога.
Оповитий галасом бурштинового мiста,
буденнiстю сюжетiв,
намагаюся неревнувати,
нестоголосити,
неперестигати,
бо розумiю,що скоро,
стежка розлуки,обiрветься десь там,
на видноколi,
i нашi тiнi,
втративши останнiй сором,
обнiмуться пiд парасолькою неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2011
автор: Леслав