Ген сизий вітер у травах блукає,
В свої долоні збирає росу,
І ніжні квіти з духмяним розмаєм
Вплітає вечір у пишну косу.
Й тягнуться довгі, обпалені віти,
Колишуть листям вечірні далі,
А попід вікнами сумирні квіти
Розстеляють пелюстки - коралі.
Марнує дні сонце у вічних забавах,
Вечірнє небо куштує малинку,
А десь павучки у смарагдових травах
В’яжуть із дощів тонку павутинку...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283746
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.10.2011
автор: Квітка Надії